- одідичити
- —————————————————————————————одіди́читидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
одідичити — чу, чиш, док., перех., заст. Успадкувати, отримати у спадок … Український тлумачний словник
видідичити — відібрати право спадщини [VI,VII] … Толковый украинский словарь
дідичити — Дідичити: панувати [42] … Толковый украинский словарь
одідичити — Одідичити: успадкувати [45] … Толковый украинский словарь
дідичити — дичу, Ол. Одержувати в спадщину, унаслідувати … Словник лемківскої говірки
одідичений — а, е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до одідичити … Український тлумачний словник
одідичення — я, с., заст. Дія за знач. одідичити … Український тлумачний словник